Консервант для силосування рослинних кормів
Консервант для силосування рослинних кормів
Здорові тварини на фермі та якісне молоко вимагають хорошої годівлі. Потреби високопродуктивних корів у поживних речовинах можна задовольнити лише за допомогою якісних, смачних кормів. А досвідчені фермери кажуть, що гарантувати високу якість силосу, а іноді й суттєво його покращити можна завдяки спеціальним добавкам — біоконсервантам.
Про консерванти для силосу, їхні види та як за їхньою допомогою отримати повноцінний корм для худоби і навіть зекономити на цьому.
Що таке консерванти для силосу?
Консерванти, або закваски для силосу, — це добавки на основі органічних кислот або живих бактерій для поліпшення силосування.
Історично склалося, що у світі для цього спочатку використовували добавки на основі органічних кислот. Найчастіше в силос додавали тільки метанову, тобто мурашину, кислоту, згодом — суміш мурашиної і пропіонової кислот.
Останнім часом у комплексі з кислотами почали використовувати також їхні солі, щоб надавати буферні властивості консерванта. Ефект від застосування комплексного продукту настає набагато швидше через різке зниження кислотності силосної маси. При цьому зберігаються її поживні властивості й не відбувається нагрівання при зберіганні.
Завдяки швидкому накопиченню молочної кислоти силос набуває приємного смаку і запаху, тому тварини охоче поїдають такий силос. При цьому метанова або мурашина кислота не впливає на розвиток молочнокислих бактерій. Але вона здатна пригнічувати розвиток гнилісних мікроорганізмів і бактерій, зокрема кишкової палички.
Також запобігає підвищенню температури маси, що силосується, та скорочує втрати сухої речовини і цукру. Кислота не шкідлива для жуйних тварин, так як частково розпадається під час силосування і повністю у передшлунках жуйних з утворенням вуглекислого газу і метану.
Проте згодом фермери почали все частіше застосовувати біоконсерванти на основі живих бактерій. Аграрії чудово розуміли: виробництво силосу і сінажу завжди було абсолютно природним процесом консервування шляхом накопичення молочної кислоти, що утворюється із цукрів силосної маси під дією молочнокислих бактерій.
Існують дві групи мікроорганізмів, які відіграють значну роль під час ферментації силосної маси: корисні (молочнокислі бактерії) та шкідливі (оцтові та маслянокислі бактерії, дріжджові й плісняві гриби). Тож важливе завдання силосування — забезпечити оптимальні умови для розвитку корисної групи мікроорганізмів і запобігання розвитку шкідливої групи мікроорганізмів.
Cилосні інокулянти — це...?
До складу багатьох біоконсервантів для силосу зазвичай входять саме живі культури корисних бактерій. Закваски на основі живих бактерій ще називають силосними інокулянтами.
За допомогою них ферментація корму «йтиме правильно» і набагато швидше, а епіфітна мікрофлора рослин буде підсилена корисними молочнокислими бактеріями. Самі ж препарати одразу долучаються у процес консервування для максимального виробництва бактеріями молочної кислоти.
А ще, як би дивно це не звучало, біоконсерванти допомагають зменшити вплив несприятливих погодних умов на корми. При дотриманні базових технологічних вимог силосування кількість корму, що псується у верхніх шарах, буде меншою.
Фахівці кажуть, що консервант повинен містити щонайменше три види молочнокислих бактерій у високій концентрації. Доза таких продуктів може варіюватися від вмісту самих бактерій: оптимальною називають норму 1-4 г/т.
Для забезпечення оптимального процесу ферментації на 1 г силосної маси потрібно 100 тисяч KУО (колонієутворювальних одиниць). У природі зустрічається лише від 1 до 10 тисяч КУО, що відповідає 1-10% потреб оптимальної концентрації мікроорганізмів. Таку нестачу природних мікроорганізмів варто компенсувати штучним додаванням до силосної чи сінажної маси молочнокислих бактерій, що прискорюють ферментацію, покращують якість силосу та зменшують його втрати.
Якісний силос містить більше енергії, має оптимальний склад органічних кислот і хорошу перетравність. За даними міжнародних випробувань, велика рогата худоба споживає більше сухої речовини із силосу, обробленого інокулянтами молочнокислих бактерій, у середньому на 1–2 кг порівняно з контролем (без обробки).
Споживаючи більше сухої речовини, корови продукують більше молока, а тварини на відгодівлі швидше ростуть. Прибавка молока може становити від 30 до 48 л на кожну згодовану тонну силосу, або від 0,7 до 2 л від корови на день.
Що вважають доброю ферментацією силосу?
Ферментація (також зброджування) — це анаеробний метаболічний розпад молекул (наприклад, цукрози або глюкози) за допомогою мікроорганізмів з отриманням таких продуктів як етанол, вуглекислий газ, молочна кислота, оцтова кислота, етилен тощо.
Бродіння (ферментація) консервує силос, процес відбувається завдяки бактеріям, які споживають цукри та продукують кислоти. Коли виробляється достатньо кислоти, рівень рН знижується настільки, що шкідливі бактерії не можуть рости, а силос оберігається від псуван
Більшість «диких» польових бактерій не є слабкими збудниками бродіння, серед них багато таких, які можуть просто зіпсувати силос. При бродінні, яке відбувається впродовж декількох тижнів, збитки можуть бути значними.
Отож, для якісного силосу варто витримувати такі показники:
· кислотність для класичного силосу має бути на рівні рН 3,5-4,5, для кукурудзяного силосу — рН 3,5-4, для люцернового силосу — рН 4-4,5;
· молочна кислота — понад 5% від сухої речовини;
· оцтова кислота — 2-2,5% від СР;
· масляна кислота — до 0,1% від СР;
· пропіленгліколь (1,2 пропандіол) — до 0,5% від СР.
Як працює силосний інокулянт?
Як зазначалося, закордоном силосні закваски застосовують досить давно. Використання інокулянта гарантує, що штами корисних бактерій бродіння виконають свою функцію швидко і досягнуть мінімального рівня рН.
Швидке бродіння найбільше збереже якість силосу. Ефективна ферментація займає декілька днів. Використання інокулянта знижує ризик псування і зберігає більшу частину корму.
«Це добра фінансова інвестиція, бо якісний консервант заощаджує набагато більше вартості корму, ніж вартує сам консервант. У результаті маємо вищу якість корму і більше днів кормового забезпечення з того ж врожаю. Цей процес також покращує перетравність, що збільшує споживання сухої речовини корму».
Бактерії у складі силосної добавки сприяють перетворенню розчинного цукру у молочну кислоту, що швидко знижує кислотність та перешкоджає утворенню надлишків оцтової кислоти. Так забезпечене краще зберігання поживних речовин у силосованій масі.
«Узагалі за кордоном використання спеціальних заквасок для силосу — це як абетка, база виробництва кормів. В Україні поки що з цим трохи складно, адже у фермерів зазвичай тваринництво існувало радше як соціальний проект, а не прибутковий бізнес, у який треба правильно інвестувати. На щастя, ситуація змінюється, і передові господарства вже активно використовують силосні інокулянти».
Якщо говорити про фінансові переваги американського силосного інокулянта, то саме таке поєднання ферментів та бактерій для модифікації силосу збільшує його економічну цінність на $5-11/т.
«Силосний інокулянт був розроблений спеціально для культур, які важко силосуються. Тобто фермери використовують його насамперед для виготовлення силосу з люцерни, адже вона містить мало цукрів і багато білків. Отож, щоб молочнокислим бактеріям було легше харчуватися і швидше продукувати молочну кислоту, на допомогу приходить саме такий біологічний консервант».
Силосний інокулянт містить 4 штами бактерій і 4 ферменти. Така система дає найшвидше падіння рівня кислотності силосу (рН).
До складу препарату входять такі ферменти високої активності, що руйнують стінки клітин і вивільняють цукор:
· карбоксиметилцелюлоза (Carboxymethyl cellulose) — 0,4637 мг відновленого цукру/г/хв;
· ксиланаза (xylanase) — 1,2792 мг відновленого цукру/г/хв;
· альфа-амілаза — 1,3176 мг відновленого цукру/г/хв;
· бета-глюконаза — 1,2276 мг відновленого цукру/г/хв.
Також у силосному інокулянті є штами бактерій з «каскадним» ефектом, що є продуктивними при різних рівнях рН:
· Enterococcus faecium (рН 6,5-5);
· Pediococcus pentosaceus (рН 5,5-4,5);
· Pediococcus acidilactici (рН 5,5-4,5);
· Lactobacillus plantarum (рН менше 4,5).
Отож, для кожного штаму бактерій в системі передбачено переважний діапазон рН, за якого він найкраще росте. Дослідники виявили, що найнадійніше бродіння відбувається при застосуванні комбінації штамів. Деякі починають рости в аеробних умовах високого рівня рН відразу після внесення.
Згодом, як тільки корм упакований, починають діяти інші бактерії, і рН поступово зменшується під впливом молочної кислоти. При низькому рівні кислотності (від 4,5 рН) найбільш активні інші бактерії.
Цей процес зниження рН шляхом переходу від штаму до штаму зветься «каскадним ефектом». Завдяки йому зменшується активність рослинних протеаз, утворення оцтової та масляної кислот, знижаються втрати поживних речовин. Значно зменшується теплопродукція при силосуванні, а відтак покращуються смакові якості силосу.
«У силосі кількість бактерій КУО, як тільки вони починають рости, подвоюється кожні 20 хвилин, і в перші два дні бродіння вони розмножуються у 10 000 разів, отже, додавання будь-яких кількостей вище — просто безглуздо».
Навіщо використовувати силосні інокулянти?
«За таких погодних умов, які маємо в Україні, особливо при опадах, вологій погоді складно зробити якісний силос і обійтися при цьому без консервантів. Але завдяки спеціальним закваскам це вдається.
Зрештою, виробники цього консерванта кажуть, що він перетворює зелену масу на силос уже через 96 годин, тобто 4 доби. Навіть стільки часу бактеріям вистачає, аби зробити «свою справу» і фермер заклав хороший силос. Звичайно, йому знадобиться «визріти як справжньому швейцарському сиру», але лабораторні аналізи показували вже оптимальний рівень кислотності саме після 4 днів.
Експерт наголошує, що при дотриманні базових рекомендацій виробника та дистриб’ютора аграрій отримає якісний силос чи сінаж із мінімальними ризиками. Але за необхідності кожен фермер може визначити для себе якість закваски, надіславши зразок силосу до лабораторії, щоб з’ясувати, чи відбулась швидка та ефективна ферментація зеленої маси.
Оброблений інокулянтом сінаж мав найнижчі показники рН, найвищий вміст молочної кислоти та найнижчий вміст масляної кислоти. Про ефективну ферментацію свідчать саме низький рівень pH та відповідне співвідношення молочної й оцтової кислот (не менше 3:1).
Крім того, у результаті ферментації кожен відсоток оцтової кислоти понад 2,5% призводить до втрат 1% сухої речовини, а кожен відсоток масляної кислоти — до втрат 1,5% сухої речовини. Вартість втраченої сухої речовини (крохмалю та цукру) розраховується через вартість кукурудзи (від 3 200- 4 800 грн/т).
«Фермер більше ризикує отримати проблеми з силосом, здоров’ям корів, надоями та своїм молочним бізнесом без силосного інокулянта, аніж із ним»
Якщо говорити про користь силосного інокулянта у «молочному вираженні», то в багатьох українських господарствах корови показали приріст у середньому 1 л молока на день. Тобто, скажімо, корова дає додаткові 35-42 л молока на 1 т силосу.
Як зекономити при ферментації силосу?
Досвідчені фермери кажуть, що третину поживної цінності корму можна втратити, починаючи зі збирання врожаю й до моменту роздачі його тваринам. Тому надзвичайно важливо уникати помилок, які дорого коштують.
Якщо під час заготівлі силосу були допущені помилки, то, однозначно, фермер матиме як очевидні, так і приховані втрати. Наприклад, силосний сік може витікати через не зовсім якісне трамбування, або в силосну яму може затікати вода.
Більше того, порушення технології ферментації силосу може призвести до втрат крохмалю та цукру — вони подекуди можуть сягати аж 10-15% від маси силосу.
Який приготувати корм для тварин на основі інокулянту?
Силосний інокулянт виготовляють на замовлення, тому це — свіжий продукт із найвищою життєздатністю бактерій. Ця система вимагає завчасного планування та замовлення заздалегідь як для фермера, так і для дистриб’ютора.
Отож, найкраще застосовувати закваску для силосу — це аплікатор на силосному комбайні. Усі силосозбиральні комбайни зазвичай уже містять всю апаратуру, яка його вносить. Попередньо продукт змішується у воді і через форсунку розбризкується на зелену масу, коли вона проходить крізь жатку. Ножі комбайна добре перемішують інокулянт із кормом. Інші способи застосування будь-якого інокулянта менш ефективні.
Аплікатор забезпечує дозування інокулянта. Цей рівень дає достатню кількість бактерій і ферментів для успішного бродіння та повністю контролює бродіння і вплив усіх шкідливих диких природних бактерій.
Консервант для силосу, як відомо, містить живі сублімовані бактерії. Тому вони повинні бути захищені від тепла і сонячного світла. Найкращий спосіб зберігання — у холодильній камері, де він може перебувати протягом кількох місяців. Якщо закваску зберігати при кімнатній температурі, то використати її варто буквально протягом кількох днів.
Готовий водний розчин силосного інокулянта також потребує прохолоди. А ще не варто зберігати його більше 1-2 днів: бактерії починають відмирати уже після 2 днів у воді через нестачу поживних речовин.
Зрештою, кожен фермер може самостійно обрати спеціальну закваску для виробництва якісного силосу. Але точно не варто ігнорувати напрацювання міжнародних і вітчизняних розробників таких продуктів, адже, як бачимо, застосування силосних консервантів має реальну економічну цінність для будь-якого господарства.
